Глава 42 з Лао-Цзи

李息斋 Lǐ Xīzhāi : Поки Дао було зосереджене в собі, Одне ще не народилося. Одне не народилося, якби могло бути два? Два не існувало, бо Одне ще не поділилося (по всій всесвіту, щоб утворити істоти). Як тільки з'явилося Одне (тобто Дао вийшло назовні), одразу з'явилося два.

E: Одне породило два, тобто, Одне поділилося на принцип 阴 yīn « жіночий » і принцип 阳 yáng « чоловічий ».

E: Два породили три (тобто, два породили третій принцип): жіночий і чоловічий принципи об'єдналися і породили гармонію.

E: Три, тобто цей третій принцип, дих гармонії стиснувся і породив усі істоти.

Деякі тлумачі пояснюють слово 负 fù як « відвернутися від, уникати », а слово 抱 bào як « звернутися до, шукати ». За E, слово 阴 yīn означає тут « спокій », 阳 yáng « рух ».

童思敬 Tóng Sījìng відносить цей відрізок до рослин і дерев, і перекладає слова 阴 yīn і 阳 yáng як « холод » і « тепло ». Рослини, каже він, відвертаються від холоду і направляються до тепла, і порожній дих (життєвий принцип) циркулює всередині них.

Слово 气 qì « дих » частково має значення слова латинське anima, яке означає одночасно « дих » і « життєвий принцип »; але воно не вживається, як anima, щодо « розумної душі людини ».

河上公 Héshàng Gōng : Слово 冲 chōng означає « порожній, нематеріальний ». Цей дих гармонії є коренем усіх істот; але він порожній, м'який і слабкий; він не належить до того ж виду, що і істоти.

严君平 Yán Jūnpíng : Те, що мало, обмежене, м'яке і слабке (Дао), було початком неба і землі і матір'ю всіх істот; але люди ненавидять слабкість, обмеженість, недосвідченість; і однак королі та імператори беруть свої імена з цих термінів. Чи не тому, що вони вважають скромність, слабкість найпотужнішими механізмами світу!

河上公 Héshàng Gōng : Ці назви, якими називають себе королі, є термінами скромності. Якби принци і королі не зневажали себе, імперія не підкорилася б їм. Тому імператори 尧 Yáo і 舜 Shùn зайняли трон і дивилися на нього, ніби він був їм чужий; їхні блага були безмежними, і до сьогодні славлять їхню добродесть. Хто зневажає себе, той піднімається людьми.

刘歆 Liú Xīn : Ті, хто в давнину створив скромні назви, якими принци повинні називати себе, запозичили їх з умов, яких люди загалом зневажають. Вони хотіли, щоб, незважаючи на свою благородність і висоту, королі не забували про низьке і просте походження, звідки вони вийшли.

B: Королі називають себе так, тому що зменшення є коренем збільшення, тому що, зменшуючись і зневажаючи себе зовні, можна багатіти і підніматися всередині.

河上公 Héshàng Gōng : 桀 Jié і 纣 Zhòu використовували багатство і владу імперії лише для себе; вони пригнічували народ і задовольняли свої пристрасті; вони думали лише про себе, не турбуючись про інших людей; тому, хоча вони займали трон, вся імперія покинула їх. Це показує, що ті, хто піднімає себе, зневажаються людьми.

河上公 Héshàng Gōng : Те, що вчать люди, я ніколи не пропускав вчити. Але звичайні люди не знають, як вчити інших. Вони думають лише про збільшення своїх знань; вони роблять людей гордими, зарозумілими; і ця зарозумілість штовхає їх до насильницьких дій. Вони не знають, що насильницькі люди ніколи не помирають природною смертю. Я вчу людей щодня зменшувати свої бажання, зберігати скромність і скромність, щоб зберегти гармонійну добродесть, яка є основою і опорою їхнього життя.

A, B: Люди з маси вчать відмовитися від слабкості для сили, від м'якості для твердості; я вчу відмовитися від сили для слабкості, від твердості, що чинить опір, для м'якості, яка знає, як поступатися перешкодам.

За тлумачами A, B, здається, що в тексті має бути: « Я вчу протилежне тому, що вчать звичайні люди ».

Деякі коментатори опустили цей відрізок через неможливість приховати протиріччя, яке він представляє. Можливо, краще прийняти варіант давнього тексту, цитованого в варіантах G: « Те, що люди вчили мене, я передаю іншим людям ».

E: 教父 jiàofù : Як би він сказав « Перше з усіх (моїх) вказівок ». Видно, що E перекладає 父 fù як 先 xiān « те, що йде першим », перша справа. 老子 Lǎozǐ говорить, що « Насильницькі люди не отримують гарної смерті ». Хоча люди його часу висловлювали цю доктрину, вони не розуміли її сенсу і не вважали її дуже важливою. Автор бере її за основу своїх вказівок, тому що розуміє її повну глибину.

河上公 Héshàng Gōng пояснює слово 父 fù як 磬折 qìngzhé, « рід дзвоника, яким користувалися, щоб закликати народ прийняти вчення ». Тут це слово брався б у переносному значенні для позначення того, хто оголошує, проповідує доктрину: « Я буду проповідником доктрини ».

Лише один коментатор (G) перекладає слова 教父 jiàofù у прямому значенні: « Я буду батьком доктрини ».