Глава 65 з Лао-цзи

У цьому розділі слова 明 míng (освіченість, розум) беруться у негативному сенсі, а слова 愚 yú (простота, невігластво) — у позитивному. Е: Розум і проникливість є джерелом лицемірства та холодності (почуттів). В давнину ті, хто виявляв майстерність у практиці Дао, не використовували його (як каже Су-цзе-ю), щоб просвіщати людей, розвивати їхню розумність і проникливість. Вони, навпаки, робили їх простими й обмеженими, щоб (А) вони не вдавалися до хитрощів і обману.

Е: Коли народ ще не втратив свою природну простоту і чистоту, його легко навчати і перетворювати; коли щирість його почуттів ще не змінена, його легко змусити підкорятися заборам і законам. Але коли він набуває багато розуму, його чистота і простота зникають, а хитрість і лицемірство зростають у ньому з дня на день. Якщо хтось хоче навчити його Дао і змусити прийняти пряму і правильну поведінку, він зустріне великі труднощі. Саме тому мудреці давнини намагалися зробити народ простим і невігласом, замість того, щоб давати йому освіту.

Е: Якщо правитель використовує розум для управління державою, народ буде впливати на його приклад; він буде намагатися стати розумним і вдаватися до фальши і хитрощів. Таким чином, правитель зробить державу щасливою.

Е: Якщо правитель не використовує розум для управління державою, народ буде впливати на його приклад і намагатися стати простим і чистим. Простота, чесність народу зроблять державу щасливою.

Народ важко керувати, каже Ванг-фу-се, тому що він занадто проникливий; його треба зробити невігласом і позбавити бажань. Але якщо вести народ за допомогою розуму і хитрощів, коли його погані нахили вже пробуджені, доведеться ще використовувати хитрий, вміння, щоб придушити лицемірство народу. Народ помітитиме перешкоди, які йому чинять, і відразу знатиме, як їх уникнути. Він буде думати лише про те, як сформувати секретні стратегії, і тоді фальш і лицемірство будуть зростати з дня на день. Тому Лао-цзе каже: Той, хто керує державою за допомогою розуму, є бідою держави.

А: Вираз 两者 liǎng zhě, « ці дві речі », тут позначає розум і відсутність розуму. Треба знати, що розум є бідою, а відсутність або невикористання розуму може стати джерелом щастя.

Е: Коли звичайні люди говорять про управління державою, вони уявляють, що вона добре керована, коли правитель використовує розум, і що, відсутність розуму призводить до безладдя. Так думати — не знати, як вибирати справжню науку, і бути нездатним добре керувати людьми. Тому той, хто може розуміти переваги і недоліки цих двох речей (тобто переваги невикористання розуму і недоліки його використання), здатний стати зразком імперії.

Літерально. « постійно знати зразок », тобто те, що робить тебе зразком (імперії). Е: Звичайні люди цінують лише використання розуму для доброго управління, але Святі, навпаки, цінують лише невикористання розуму для доброго управління. Тому Лао-цзе говорить, що 玄德 xuán dé глибока, безмежна і протилежна істотам, тобто вона шукає протилежне тому, що подобається істотам.

А: Вираз 玄德 xuán dé означає « небесна добродесть ». Інше тлумачення: Вираз 玄德 xuán dé означає добродесть настільки тонку, що люди не можуть її зрозуміти.

Лю-ке-фу: Слово 远 yuǎn (в народі « далекий ») означає 不可量 bù kě liàng « невимірний ».

Лю-ке-фу: Те, що я ціную, це добродесть; те, що цінять люди, це розум. Добродесть і розум протилежні одне одному; підкорення (цей інтерпретатор зберігає 顺 shùn його звичайне значення) яке отримують, керуючи розумом, є середнім і обмеженим; підкорення, яке отримують за допомогою добродесті, є всеохоплюючим.

Е: Кожного разу, коли імперія перебуває в великому безладді, це слід звинуватити в любові до розуму. Але як тільки правитель не використовує розум, він досягає загального миру.

Там само: Слово 顺 shùn (в народі « підкорятися, покора, підкорення ») тут має значення 治 zhì « стан того, що добре керується, мир ».

Слова 然后 rán hòu « потім » означають « після того, як ви набуваєте цієї добродесті ».