Глава 72 з Лао-Цзи

Давно, як каже 焦竑 Jiāo Hóng, слово 威 wēi (в народі «велич») і слово 畏 wèi «боятися» використовувалися взаємозамінно (див. Словник Кангсі). Літературно: « Коли люди не бояться того, чого вони повинні боятися, то приходить те, чого найбільше слід боятися».

E: Слова «речі, яких слід боятися» означають «хвороби, лиха, лиха». Слова «речі, яких найбільше слід боятися» означають смерть.

У житті люди не знають, чого слід боятися; вони віддаються своїм бажанням і піддаються своїм пристрастям, уявляючи, що це без наслідків (літературно: «що це не шкодить»). Невдовзі їхні пороки так накопичуються, що вони вже не можуть їх приховати, їхні злочини так погіршуються, що вони вже не можуть від них звільнитися, і тоді приходить те, чого найбільше слід боятися, тобто смерть.

E: Твій дім іноді низький, іноді високий; можна бути задоволеним і тим, і тим. Не старайся, щоб твій дім був занадто тісним і малим, ніби він не міг тебе вмістити.

E: Твої засоби до існування іноді багаті, іноді бідні. У обох випадках вони можуть задовольняти твої потреби. Не зневажай їх, ніби вони недостойні тебе.

Там само Лао-цзи висловлюється так, щоб пробудити людей, заохотити їх бути задоволеними бідністю, терпіти свій долі і бути щасливими на землі. Ще більше королі, принці, міністри, судді, які мають великі доходи і живуть у розкішних будинках, повинні (задовольнятися своїм долем і) утримуватися від цих нестримних бажань, які збільшуються як води потоку.

苏辙 Sū Zhé: Літературно: «Як тільки я не зневажаю життя, я розумію, що життя не має нічого, що викликає зневагу».

E: Звичайні люди незадоволені своїм долем і хочуть безперервно багатіти. Тоді вони шукають вигоду і отримують шкоду; вони шукають мир і знаходять небезпеку. Раніше їхня ситуація не була поганою, але сьогодні вона стала жахливою. Той, хто не зневажає свого долю, хто знає, як задовольнятися малым і нічого не бажає, залишається до кінця свого життя в безпеці від небезпеки і лиха. Тому його доля нічого не викликає у нього зневаги.

刘骏 Liú Jùn: Якщо мій дім не занадто тісний, це тому, що я звільнився від свого тіла; якщо я не зневажаю свого долю (літературно: «свого життя»), це тому, що я звільнився від матеріального життя, щоб жити тільки внутрішнім життям. Тому люди наслідують мій приклад і не зневажають свого долю. Видно, що цей коментатор відносить до людей слова 不厌 bù yàn і перекладає їх як «не зневажати», тоді як 苏辙 Sū Zhé пояснює їх як «немає нічого, що викликає зневагу».

Якби ми прийняли тлумачення 刘骏 Liú Jùn, то довелося б перекласти: «Я не зневажаю свого долю, тому (люди) не зневажають (свого)».

E: З самого початку природа нашої долі визначена (небом). Звичайні люди не розуміють своєї долі, тому вони зневажають свій долю. Лише святий знає свою долю і приймає з покорою долю, яку йому посилає небо; він не пишається, не має бажання до зовнішніх речей і знаходиться в достатку. Звичайні люди не люблять свій дім і вважають його тісним. Але святий «любить свій дім» і задоволений у всіх місцях. Він не підвищує себе в своїх очах; він не думає про те, щоб покинути свою садибу, щоб зайняти посаду.

刘骏 Liú Jùn: Він не виділяється, щоб показати це іншим людям.

E відніс слова 自爱 zì ài (літературно «любити себе») до прихильності мудреця до свого скромного дому; інші коментатори, наприклад A і 董思靖 Dǒng Sījìng, яких я слідував, вважають, що слова 自爱 zì ài означають 自爱其精神 zì ài qì jīngshén, літературно «він шанобливо ставиться до свого тіла», тобто «він береже свої життєві сили і, щоб не витрачати їх, відмовляється від пристрастей».

尹文子 Yǐn Wénzǐ: Якби він оцінював себе, то зневажав би створіння.

A: Він відмовляється від того, щоб показати красу своєї добродесті, і підніматися, щоб отримати в світі честь або славу.

E: Він подає приклад людям, які відчувають себе обмеженими і зневажають свій долю, і приймає мистецтво обмежувати себе і бути задоволеним собою.