У цьому розділі ми розглянемо вказівні займенники, класифікатори та інші важливі граматичні інструменти, які використовуються для позначення, ідентифікації та запитань.
Вказівні займенники 这 та 那
Китайська мова має два основні вказівні займенники:
那 = те (далеко)
这 вказує на щось близьке до співрозмовника (як «цей, цей ось» французькою), а 那 — на щось далеке (як «той, те там»).
Якщо вони вживаються з іменником, після них обов’язково має стояти класифікатор:
这本书 — ця книга (близько)
那件衣服 — ця одежа (далеко)
Їх також можна вживати самостійно як підмети:
这是我的。 — Це моє.
那不是我的。 — То не моє.
УВАГА
У китайській мові не кажуть 这书 (без класифікатора). Завжди потрібно ставити класифікатор між вказівним займенником і іменником: 这本书. Єдиний випадок, коли класифікатор не вживається, — коли займенник вживається самостійно: 这是我的。
Локативи 这儿 та 那儿
Додавши суфікс 儿 до вказівних займенників, отримуємо локативи (слова місця):
那儿 = там
Приклади з діалогу:
那儿有很多书。 — Там багато книг.
这儿还有很多书。 — Тут ще багато книг.
Класифікатор 些 та його поєднання
些 означає «деякі» і ніколи не вживається самостійно. Він поєднується з іншими словами, утворюючи різні вирази:
一些 — деякі, трохи (невизначена кількість)
这些 — ці (множина близька)
那些 — ті (множина далека)
哪些 — які? (питальне множина)
有些 — деякі, кілька (серед цілого)
Приклади:
那些书不是我的。 — Ті книги не мої.
还有一些是哥哥的。 — Ще деякі належать моєму братові.
有些东西是我的。 — Деякі речі мої.
Зауваження: на відміну від 这本 чи 那件, поєднання з 些 вживаються безпосередньо перед іменником без додаткового класифікатора: 这些书 (а не 这些本书).
Класифікатори 本 та 件
Нагадування: у китайській мові не можна ставити число чи вказівний займенник безпосередньо перед іменником. Завжди потрібно вставляти класифікатор (також званий «специфікатором» чи «вимірним словом»).
У цьому розділі ми вивчаємо два нові класифікатори:
本 — для книг, зошитів, журналів (усе, що має палітурку):
这本书 — ця книга
这一本是我的。 — Оцей том мій.
件 — для одягу (переважно верхньої частини), справ, подій:
那几件衣服都是我的。 — Оці кілька речей усі мої.
你认不认识这件衣服？ — Ти впізнаєш цю річ?
Нагадаємо, що універсальний класифікатор 个 , який ми вже вивчили, може заміняти більшість класифікаторів у повсякденній розмовній мові, проте краще вживати конкретний класифікатор, коли він відомий.
Прислівник 还 : «ще, крім того»
还 — це прислівник, який означає «ще, крім того, також». Як і будь-який прислівник у китайській мові, він ставиться перед дієсловом.
Приклади:
这儿还有很多书。 — Тут ще багато книг.
还有一些是哥哥的。 — Є ще деякі, які належать моєму братові.
Не плутайте з 也 («теж»): 也 вказує на однакову дію для іншого підмета («я теж»), тоді як 还 додає додатковий елемент («крім того, є ще…»).
几 для позначення «кілька»
Ми вже бачили, що 几 вживається, щоб запитати «скільки?» (для невеликих чисел). Але у стверджувальному реченні 几 може також означати «кілька» (невелика невизначена кількість).
Приклад:
那几件衣服都是我的。 — Оці кілька речей усі мої.
Зауваження: 几 завжди супроводжується класифікатором: 几件, 几本, 几个 тощо.
Альтернативно-запитальна форма дієслів з двома складами
Ми вже розглядали альтернативно-запитальну форму (питання типу «так чи ні») з односкладовими дієсловами, такими як 是不是 . Але як утворювати такі запитання з двоскладовими дієсловами?
Для двоскладових дієслів, як-от 认识 («пізнавати»), ми повторюємо лише перший склад:
认不认识
Приклад з діалогу:
你认不认识这件衣服？ — Ти впізнаєш цю річ?
Інші приклади з уже вивченими двоскладовими дієсловами:
你喜不喜欢？ — Ти любиш?
你高不高兴？ — Ти радий?
Вживання 有的
有的 означає «деякі, одні» і вживається для позначення частини цілого. Його часто вживають у парі з іншим 有的 або з іншим виразом, щоб передати різноманітність:
有的是我的，还有一些是哥哥的。
Деякі мої, а інші — моєї брата.
有的 може виступати підметом у реченні. Зауважте різницю з 有些 : останній вживається з іменником (有些东西 «деякі речі»), тоді як 有的 вживається самостійно як займенник (有的是我的 «деякі мої»).
有的 = деякі (займенник, вживається самостійно)
有些 + іменник = деякі + іменник (означальний)
Приклад: 有些东西是我的。 Деякі речі мої.
